Suchergebnisse

Статтю присвячено нетривалому періоду панування Директорії Української Народної Республіки в повітовому центрі Херсонської губернії м. Єлисавет (українізована назва міста Єлисаветград). Ідеться про перехід міста і повіту під владу Директорії, про антигетьманський переворот, здійснений сотником Михайлом Вербицьким за підтримки місцевого осередку «Українського національного союзу», а також формування збройних сил УНР у місті та повіті. Розглядається діяльність різних органів місцевого самоуправління та їхні взаємини зі збройними силами Директорії, а також процес поступового поширення анархії, перебіг основних збройних конфліктів на території повіту між різними політичними угрупованнями, а також конфлікт із німецьким контингентом, що мав за умовами Комп'єнського перемир'я залишити територію повіту. У статті також ідеться про падіння влади Директорії та спробу організувати повстання проти петлюрівських військ. Невдалий початок повстання призвів до масштабного єврейського погрому та пограбування міського майна. Спростовується найбільш поширена версія про керівництво повстання з боку більшовиків, пояснюється основна мотивація керівництва повстанням. ; The article is dedicated to a short period of the power of the Directory of the Ukrainian People's Republic in the city of Elizavetgrad, a district center of Kherson province, in November 1918 – February 1919. In November 1918, the city was under the control of the government of the Hetman of the Ukrainian State Pavlo Skoropadsky. However, in rural communities of Elizavetgrad district, the insurgent movement had already grown in strength, which eventually led to the downfall of the Ukrainian State. The anti-Hetman coup d'état led by Captain Mikhail Verbitsky, which was supported by the local branch of the «Ukrainian National Union», had a peaceful character to establish control over the city and district, as well as military formations under the authority of the Directory of the UPR. In this article, there were demonstrated main measures of the UPR military command to conduct military conscription in the district, as well as material resources for the defence of the UPR. The article also concerns the multi-power system in the district: the military authorities of the Directory of the UPR, the local self-government, and the Soviet of Workers' Deputies. The City Council was directly concerned on the city economy, as well as maintaining law and order. For this purpose, there was created a committee for public safety, which commanded the home guards (city voluntary police) and the former Hetman's guard. The Soviet of Workers' Deputies was virtually inactive, but exploiting the trade unions, it struggled for the signing of a collective workers' agreement under the leadership of the Elvorty plant. In December 1918 – January 1919, anarchy gradually spreads in the district. Numerous armed formations and criminal gangs spring up and conflict with the German contingent which had to evacuate the territory of the district according to the Compiegne Armistice. Under these circumstances, the military leadership of the UPR began to take the necessary measures to mobilize its units and overcome anarchy in the city and the district. However, since the end of January, the situation in the province was aggravated due to the activation of the Bolsheviks, the White Guards and the anarchists. The details of the offensive of the Military Revolutionary Committee against the UPR and of the pogrom of Jews, 1–5 February 1919 are also showed in this article. The cause of the Red uprising and the reasons for its defeat are demonstrated. The paper also concerns the downfall of the UPR and the establishment of the Soviet power in the city.

Статтю присвячено нетривалому періоду панування Директорії Української Народної Республіки в повітовому центрі Херсонської губернії м. Єлисавет (українізована назва міста Єлисаветград). Ідеться про перехід міста і повіту під владу Директорії, про антигетьманський переворот, здійснений сотником Михайлом Вербицьким за підтримки місцевого осередку «Українського національного союзу», а також формування збройних сил УНР у місті та повіті. Розглядається діяльність різних органів місцевого самоуправління та їхні взаємини зі збройними силами Директорії, а також процес поступового поширення анархії, перебіг основних збройних конфліктів на території повіту між різними політичними угрупованнями, а також конфлікт із німецьким контингентом, що мав за умовами Комп'єнського перемир'я залишити територію повіту. У статті також ідеться про падіння влади Директорії та спробу організувати повстання проти петлюрівських військ. Невдалий початок повстання призвів до масштабного єврейського погрому та пограбування міського майна. Спростовується найбільш поширена версія про керівництво повстання з боку більшовиків, пояснюється основна мотивація керівництва повстанням. ; The article is dedicated to a short period of the power of the Directory of the Ukrainian People's Republic in the city of Elizavetgrad, a district center of Kherson province, in November 1918 – February 1919. In November 1918, the city was under the control of the government of the Hetman of the Ukrainian State Pavlo Skoropadsky. However, in rural communities of Elizavetgrad district, the insurgent movement had already grown in strength, which eventually led to the downfall of the Ukrainian State. The anti-Hetman coup d'état led by Captain Mikhail Verbitsky, which was supported by the local branch of the «Ukrainian National Union», had a peaceful character to establish control over the city and district, as well as military formations under the authority of the Directory of the UPR. In this article, there were demonstrated main measures of the UPR military command to conduct military conscription in the district, as well as material resources for the defence of the UPR. The article also concerns the multi-power system in the district: the military authorities of the Directory of the UPR, the local self-government, and the Soviet of Workers' Deputies. The City Council was directly concerned on the city economy, as well as maintaining law and order. For this purpose, there was created a committee for public safety, which commanded the home guards (city voluntary police) and the former Hetman's guard. The Soviet of Workers' Deputies was virtually inactive, but exploiting the trade unions, it struggled for the signing of a collective workers' agreement under the leadership of the Elvorty plant. In December 1918 – January 1919, anarchy gradually spreads in the district. Numerous armed formations and criminal gangs spring up and conflict with the German contingent which had to evacuate the territory of the district according to the Compiegne Armistice. Under these circumstances, the military leadership of the UPR began to take the necessary measures to mobilize its units and overcome anarchy in the city and the district. However, since the end of January, the situation in the province was aggravated due to the activation of the Bolsheviks, the White Guards and the anarchists. The details of the offensive of the Military Revolutionary Committee against the UPR and of the pogrom of Jews, 1–5 February 1919 are also showed in this article. The cause of the Red uprising and the reasons for its defeat are demonstrated. The paper also concerns the downfall of the UPR and the establishment of the Soviet power in the city.

The objective of the study is to analize the results of the massive saturation of Kirovoghrad area with landmines by the German invaders as they retreated in January1944. The methodology of the study is based on the principles of historicism, systemic approach, proper academic assessment, verification, author objectivity and moderate narrative constructivism as well as the use of the general scientific methods such as analysis, synthesis and generalization. The scientific novelty is that first in history, to analyze the results of the massive saturation of Kirovoghrad area with landmines by the German invaders as they retreated in January1944 based on previously unknown archival documents. Conclusions. It is about the scope and type of the massive saturation of the city with landmines by the Hitler troops as they retreated. Also it is told about the demining activities of residential buildings, industrial and infrastructural objects that were conducted by the combat engineers of the 27th Engineer Brigade (the Red Army) and there were described the modalities for the mining that were used for the regional centre planned destruction. It is given, according to the deminers, the brief analysis of the causes of not detonation of explosive devices and explosive ordnance. It is addressed the types of explosive devices, explosive ordnance and landmines that have been hidden into urban infrastructure. ; Проанализированы результаты минирования Кировограда немецкими оккупантами при отступлении в январе 1944 г. Методология исследования опирается на принципы историзма, системности, научности, верификации, авторской объективности, умеренного нарративного конструктивизма, а также на использование общенаучных (анализ, синтез, обобщение) методов. Впервые в истории на основе не известных ранее архивных документов проанализированы результаты минирования Кировограда немецкими оккупантами при отступлении в январе 1944 г., которые свидетельствуют о масштабах и характере минирования города гитлеровцами накануне отступления, мероприятиях саперов 27-й отдельной инженерной бригады Красной Армии по разминированию жилых зданий, промышленных и инфраструктурных объектов, а также средствах минирования, применяемых для запланированного разрушения областного центра. Дан короткий анализ причин, которые, по мнению снайперов, не привели к действию смертоносной сети взрывных устройств и боеприпасов, предназначенных для подрыва. Рассмотрены виды взрывчатки, боеприпасов и фугасов, которые были заложены в городской инфраструктуре. ; Проаналізовано результати мінування Кіровограда німецькими окупантами під час відступу у січні1944р. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об'єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) методів. Уперше в історії на основі не відомих раніше архівних документів проаналізовано результати мінування Кіровограда німецькими окупантами під час відступу у січні1944р., які свідчать про масштаби та характер мінування міста гітлерівцями напередодні відступу, заходи саперів 27-ї окремої інженерної бригади спеціального призначення 2-го Українського фронту Червоної Армії щодо розмінування житлових будівель, промислових та інфраструктурних об'єктів, а також засоби мінування, застосовані для запланованого руйнування обласного центру. Система установки фугасів та устрій вибухової мережі давали можливість здійснити вибух не тільки від кіровоградської електромережі, але й від будь-якої іншої, навіть від пересувної електроустановки, що могла знаходитися поза межами міста. Для цього було створено спеціальний відвід. Підрив об'єктів міста міг бути реалізованим, навіть коли б місто вже було зайняте військами Червоної Армії. Подано короткий аналіз причин, які, на думку саперів, не спричинили приведення у дію смертоносної мережі вибухових пристроїв та боєприпасів, призначених для підриву. Відзначено оперативну реакцію радянських інженерних підрозділів, що розпочали розмінування одразу після витіснення гітлерівців з міста. Було знято детонатори з найбільш потужних фугасів. Завдяки цьому заряди не здетонували під час перших же ударів по місту німецьких бомбардувальників. Ескадрильї Люфтваффе бомбардували місто внаслідок відсутності підриву системи мінування із розрахунком на її детонацію. Розглянуто види вибухівки, боєприпасів та фугасів, що були закладені у міську інфраструктуру.

The objective of the study is to analize the results of the massive saturation of Kirovoghrad area with landmines by the German invaders as they retreated in January1944. The methodology of the study is based on the principles of historicism, systemic approach, proper academic assessment, verification, author objectivity and moderate narrative constructivism as well as the use of the general scientific methods such as analysis, synthesis and generalization. The scientific novelty is that first in history, to analyze the results of the massive saturation of Kirovoghrad area with landmines by the German invaders as they retreated in January1944 based on previously unknown archival documents. Conclusions. It is about the scope and type of the massive saturation of the city with landmines by the Hitler troops as they retreated. Also it is told about the demining activities of residential buildings, industrial and infrastructural objects that were conducted by the combat engineers of the 27th Engineer Brigade (the Red Army) and there were described the modalities for the mining that were used for the regional centre planned destruction. It is given, according to the deminers, the brief analysis of the causes of not detonation of explosive devices and explosive ordnance. It is addressed the types of explosive devices, explosive ordnance and landmines that have been hidden into urban infrastructure. ; Проанализированы результаты минирования Кировограда немецкими оккупантами при отступлении в январе 1944 г. Методология исследования опирается на принципы историзма, системности, научности, верификации, авторской объективности, умеренного нарративного конструктивизма, а также на использование общенаучных (анализ, синтез, обобщение) методов. Впервые в истории на основе не известных ранее архивных документов проанализированы результаты минирования Кировограда немецкими оккупантами при отступлении в январе 1944 г., которые свидетельствуют о масштабах и характере минирования города гитлеровцами накануне отступления, мероприятиях саперов 27-й отдельной инженерной бригады Красной Армии по разминированию жилых зданий, промышленных и инфраструктурных объектов, а также средствах минирования, применяемых для запланированного разрушения областного центра. Дан короткий анализ причин, которые, по мнению снайперов, не привели к действию смертоносной сети взрывных устройств и боеприпасов, предназначенных для подрыва. Рассмотрены виды взрывчатки, боеприпасов и фугасов, которые были заложены в городской инфраструктуре. ; Проаналізовано результати мінування Кіровограда німецькими окупантами під час відступу у січні1944р. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об'єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) методів. Уперше в історії на основі не відомих раніше архівних документів проаналізовано результати мінування Кіровограда німецькими окупантами під час відступу у січні1944р., які свідчать про масштаби та характер мінування міста гітлерівцями напередодні відступу, заходи саперів 27-ї окремої інженерної бригади спеціального призначення 2-го Українського фронту Червоної Армії щодо розмінування житлових будівель, промислових та інфраструктурних об'єктів, а також засоби мінування, застосовані для запланованого руйнування обласного центру. Система установки фугасів та устрій вибухової мережі давали можливість здійснити вибух не тільки від кіровоградської електромережі, але й від будь-якої іншої, навіть від пересувної електроустановки, що могла знаходитися поза межами міста. Для цього було створено спеціальний відвід. Підрив об'єктів міста міг бути реалізованим, навіть коли б місто вже було зайняте військами Червоної Армії. Подано короткий аналіз причин, які, на думку саперів, не спричинили приведення у дію смертоносної мережі вибухових пристроїв та боєприпасів, призначених для підриву. Відзначено оперативну реакцію радянських інженерних підрозділів, що розпочали розмінування одразу після витіснення гітлерівців з міста. Було знято детонатори з найбільш потужних фугасів. Завдяки цьому заряди не здетонували під час перших же ударів по місту німецьких бомбардувальників. Ескадрильї Люфтваффе бомбардували місто внаслідок відсутності підриву системи мінування із розрахунком на її детонацію. Розглянуто види вибухівки, боєприпасів та фугасів, що були закладені у міську інфраструктуру.